- коректор
- —————————————————————————————коре́кторіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
КОРЕКТОР — муж., лат. (корректор не свойствено нашему языку) кто занимается исправленьем опечаток, погрешностей набора, до отпечатанья книги; правщик, справщик. Справлять рукопись, ·стар. сверять, считывать ее с подлинником и отвечать за верность ее, почему … Толковый словарь Даля
коректор — а, ч. Особа або пристрій, які здійснюють коректування … Український тлумачний словник
коректор — (лат. corrector) човек што се занимава со кректура, што врши коректура … Macedonian dictionary
коректор — (фахівець, що займається читанням і виправленням коректи); зчитувач (працівник друкарні / видавництва, який звіряє надруковані тексти з ориґіналом) … Словник синонімів української мови
Военный жаргон — Содержание 1 Причины появления 2 Исследования военного жаргона … Википедия
зчитувач — а, ч. Працівник друкарні або видавництва, який звіряє передруковані тексти з оригіналом; коректор … Український тлумачний словник
коректорка — и, розм. Жін. до коректор … Український тлумачний словник
коректорський — а, е. Прикм. до коректор … Український тлумачний словник